Від нових механізмів місцевого народовладдя — до захисту землі, комунального майна та реформи підприємств до 2028 року

Цією публікацією ми продовжуємо серію матеріалів про розроблення та оновлення статутів територіальних громад.

На прикладі Білозерської громади ми будемо показувати, на що варто звернути увагу громадам Херсонщини, Миколаївщини, Одещини та всього Півдня України, а також іншим громадам, які найближчим часом переглядатимуть свої статути.

Така необхідність пов’язана не лише з тим, що з 1 січня 2027 року затвердження статуту територіальної громади стає обов’язковим. За останні роки суттєво змінилося законодавство про місцеве самоврядування: розширено й систематизовано механізми місцевого народовладдя, встановлено нові вимоги до відкритості, доступу до документів, відеофіксації засідань та участі жителів у прийнятті рішень.

Одночасно розпочалася реформа юридичних осіб комунального сектору та змінилися підходи до управління комунальним майном. До 2028 року громади мають не лише визначити майбутню організаційно-правову форму своїх підприємств, а й забезпечити належний облік, збереження та правонаступництво щодо майна, землі, боргів, договорів і суспільно важливих послуг.

Тому оновлення Статуту — це не технічне редагування старого документа і не формальне виконання законодавчої вимоги. Це можливість уже зараз визначити, які права матимуть жителі, як вони впливатимуть на рішення, наскільки відкритою буде влада та яким чином громада захищатиме своє майно під час реформи й майбутнього відновлення.

На першому засіданні робочої групи з розроблення нового Статуту Білозерської селищної територіальної громади, яке відбулося 22 липня 2026 року, ГО «Трансформація» була єдиною організацією, яка подала комплексний пакет письмових пропозицій до проєкту, представленого Білозерською селищною військовою адміністрацією.

Пропозиції організації представив Андрій Мельничук — член робочої групи, уповноважений представник ГО «Трансформація», член нашої команди та волонтер організації.

Жоден інший член робочої групи власних письмових пропозицій до проєкту адміністрації на першому засіданні не надав.

Після засідання повний пакет пропозицій було офіційно направлено Білозерській селищній військовій адміністрації та робочій групі.

У цій публікації ми не дублюємо весь великий робочий документ, а пояснюємо його основні змістовні напрями, практичне значення та ті зміни законодавства, які мають бути враховані під час оновлення статутів громад.

Головне питання полягає не в тому, наскільки коротким або довгим буде новий Статут. Головне — скільки реальних прав він надасть жителям, як захистить спільне майно громади та наскільки обмежить можливість ухвалювати важливі рішення без участі й контролю людей.

Проєкт адміністрації потребує не косметичних правок, а зміни самої логіки

Статут територіальної громади не повинен бути коротким переліком загальних положень про органи управління, майно, бюджет і форми участі.

Його завдання — встановити зрозумілі правила.

Недостатньо написати, що жителі мають право брати участь у вирішенні питань місцевого значення. Потрібно визначити, як людина може скористатися цим правом, хто зобов’язаний прийняти її пропозицію, у який строк її розглянуть, яким документом оформлять результат і як пояснять відмову.

Недостатньо одним реченням закріпити право органу управління розпоряджатися комунальним майном. Має бути зрозуміло:

як це майно обліковується;
кому і на яких умовах воно передається;
хто контролює виконання договорів;
як звітують керівники юридичних осіб комунального сектору;
де жителі можуть побачити повну інформацію про ухвалені рішення.

Недостатньо проголосити відкритість, якщо проєкти рішень публікуються без додатків, протоколи недоступні, результати голосувань невідомі, а відповідь на громадську пропозицію обмежується словами «взято до уваги».

Коротший текст сам по собі не є проблемою. Проблема виникає тоді, коли разом зі скороченням документа зникають права, процедури, обов’язки, строки, відповідальні особи та можливість проконтролювати результат.

У такому разі права жителів залишаються декларативними, а практичні рішення щодо участі, майна, бюджету та звітування залежать від широкого розсуду того органу, який у конкретний період управляє громадою.

Ми запропонували іншу модель: Статут як основний локальний нормативно-правовий акт, який не лише називає права, а створює умови для їх реалізації та встановлює відповідальність тих, хто здійснює повноваження від імені громади.

Що саме передала робочій групі ГО «Трансформація»

Підготовка якісного Статуту потребує значного часу. Такі документи не розробляються за тиждень чи два, особливо коли необхідно не лише оновити сам Статут, а й підготувати положення, які забезпечуватимуть практичну реалізацію передбачених ним прав і процедур, узгодити норми з оновленим законодавством та передбачити перехідні механізми.

Оскільки строки для опрацювання проєкту й подання пропозицій були вкрай обмеженими, ми передали робочій групі не окремі зауваження до кількох статей, а цілісний пакет взаємопов’язаних нормативних пропозицій.

Наші напрацювання підготовлено відповідно до структури та логіки модельного Статуту територіальної громади, що входить до Методичних рекомендацій з розроблення Статуту територіальної громади, підготовлених робочою групою Міністерства розвитку громад та територій України. Водночас ми врахували чинний Статут Білозерської громади, особливості всіх її населених пунктів, проєкт, представлений військовою адміністрацією, а також нові норми законодавства про місцеве народовладдя, відкритість місцевого самоврядування, доступ до публічної інформації, публічні консультації, управління комунальним майном і реформування юридичних осіб комунального сектору.

Пакет охоплює не лише пропозиції до самого Статуту, а й положення, необхідні для його реалізації. Адже недостатньо просто записати, що жителі мають право на громадські слухання, місцеві ініціативи, консультації чи звітування. Потрібно визначити, як ці механізми працюватимуть, хто відповідатиме за їх проведення, у які строки розглядатимуться пропозиції та як орган влади пояснюватиме прийняті рішення.

Ми запропонували врегулювати:

права жителів громади, зокрема людей, які були змушені виїхати через окупацію, бойові дії та руйнування;
представлення інтересів усіх 25 населених пунктів громади;
роль старост та їхню підзвітність жителям;
загальні збори, громадські слухання, місцеві ініціативи, електронні петиції, публічні консультації та громадське оцінювання;
дистанційні й безпечні способи участі;
діяльність органів самоорганізації населення;
участь дітей і молоді та роль Молодіжної ради;
взаємодію з громадськими, благодійними та волонтерськими організаціями;
актуалізацію Статуту відповідно до нових законодавчих вимог щодо відкритості місцевого самоврядування;
відеофіксацію засідань, збереження й оприлюднення відеозаписів;
доступ до протоколів, проєктів рішень, додатків і результатів голосувань на офіційному вебсайті;
порядок звітування посадових осіб, старост і керівників юридичних осіб комунального сектору;
участь жителів у бюджетному процесі, стратегічному плануванні та відновленні;
облік, використання і захист землі, природних ресурсів та комунального майна;
реформування комунальних підприємств і правонаступництво щодо майна;
конкретні перехідні заходи, без яких навіть якісний Статут може залишитися невиконаним.

Ці норми не можна розглядати як випадковий набір поправок, із якого можна вибрати кілька зручних формулювань, а решту залишити без аналізу.

Право жителя пов’язане з процедурою його реалізації, відкритість — із доступом до документів, управління майном — з обліком і контролем, а реформа підприємств — із правонаступництвом і захистом спільних активів.

Чому новий Статут потрібен саме зараз

Після змін, внесених Законом України № 3703-IX щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування, затвердження статуту територіальної громади стає обов’язковим із 1 січня 2027 року.

Закон визначає, що Статут має не лише описувати історичні, соціальні, культурні та інші особливості громади, а й забезпечувати реалізацію права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення.

Законодавство розширило та систематизувало форми місцевої демократії, серед яких:

загальні збори та конференції жителів;
місцеві ініціативи;
громадські слухання;
публічні консультації;
участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;
консультативно-дорадчі органи;
громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб.

Передбачено також використання інформаційно-комунікаційних технологій та участь жителів із 14 років у низці форм місцевої демократії.

Тому сьогодні питання полягає вже не в тому, чи потрібен громаді Статут, а в тому, яким він буде: формальним текстом, ухваленим для виконання законодавчої вимоги, чи реальним документом, який визначатиме права жителів і правила управління громадою протягом наступних років.

Громадська участь повинна завершуватися рішенням, а не словами «взято до уваги»

Один із головних акцентів наших пропозицій — встановлення повного ланцюжка реалізації форм місцевої демократії.

Житель або ініціативна група мають отримати не лише можливість подати пропозицію, провести громадські слухання чи зареєструвати місцеву ініціативу.

Відповідний орган повинен:

зареєструвати подані документи;
надати організаційне сприяння;
завчасно оприлюднити інформацію;
забезпечити участь представника ініціаторів;
розглянути пропозиції по суті;
повідомити, які з них враховано повністю, враховано частково або відхилено;
пояснити причини часткового врахування або відхилення;
визначити подальші заходи, строки та відповідальних осіб.

Саме це відрізняє реальну громадську участь від формального обговорення, після якого рішення ухвалюється так, ніби жодних пропозицій не надходило.

Окремо нами враховано Закон України «Про публічні консультації». Він повністю набере чинності через дванадцять місяців після припинення або скасування воєнного стану. До того часу порядок проведення консультацій органами місцевого самоврядування визначається на місцевому рівні.

Тому ми запропонували правила, які можна застосовувати вже зараз і які не доведеться повністю переписувати після набрання Законом чинності.

Громада — це не лише люди, які сьогодні фізично перебувають у Білозерці

Білозерська громада є прифронтовою. Частина її жителів перебуває в інших областях України або за кордоном, населені пункти зазнали руйнувань, а безпекова ситуація не дозволяє обмежувати громадську участь лише очними зустрічами в адміністративному центрі.

Тому запропонована нами модель не пов’язує право впливати на життя громади виключно з фізичною присутністю людини в Білозерці.

Ми передбачили дистанційні способи:

ознайомлення з проєктами рішень;
подання пропозицій;
участі в консультаціях, громадських слуханнях і звітуванні;
отримання інформації;
контролю за рішеннями щодо бюджету, майна та відновлення.

Для людей, які були змушені виїхати, це не абстрактне право.

Людина значно важче прийматиме рішення про повернення, якщо не розумітиме, що відбувається з її населеним пунктом, землею, школою, медициною, водопостачанням, транспортом та відновленням інфраструктури.

Збереження зв’язку з громадою і можливості впливати на її майбутнє є однією з передумов повернення людей.

Статут не повинен бути документом лише на період діяльності військової адміністрації

Ми свідомо не пропонували створювати тимчасовий «воєнний Статут».

Орган, який здійснює управління громадою, може змінюватися. Відповідні повноваження можуть здійснювати рада, її виконавчі органи, військова адміністрація або інший тимчасово уповноважений законом орган.

Але сама територіальна громада не перестає існувати.

Не змінюється і власник землі, майна, коштів та корпоративних прав: ним залишається територіальна громада.

Тому ми запропонували інституційно нейтральну модель. Постійними мають залишатися основні права жителів, принципи відкритості, підзвітності, контролю та захисту майна. До тимчасово уповноваженого органу відповідні правила застосовуються в межах повноважень, наданих йому спеціальним законодавством.

Тимчасова концентрація управлінських повноважень не повинна перетворюватися на постійну норму Статуту, який діятиме і після відновлення повноцінного місцевого самоврядування.

Підзвітність і відкритість — це вимоги законодавства, а не побажання активістів

Окремий блок наших пропозицій присвячено звітуванню, відкритості засідань і доступу жителів до документів.

Ми врахували не лише практичні потреби громади, а й нові вимоги Закону України № 3590-IX щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування, яким було внесено зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Законодавство вже передбачає:

відеофіксацію пленарних засідань місцевих рад і засідань їхніх постійних комісій;
оприлюднення відеозаписів із забезпеченням відкритого доступу;
зберігання відеозаписів щонайменше протягом п’яти років;
відкритість проєктів порядків денних, висновків, рекомендацій та протоколів постійних комісій;
трансляцію засідань у режимі реального часу після набрання чинності відповідними положеннями закону.

Отже, відеофіксація, збереження записів, доступ до протоколів і документів на офіційному вебсайті — це не особлива вимога ГО «Трансформація» і не побажання громадських активістів. Це нові законодавчі стандарти, які мають бути враховані у Статуті, регламентах і практиці роботи громади.

Саме тому ми актуалізували в наших пропозиціях вимоги щодо:

завчасного оприлюднення порядків денних;
публікації проєктів рішень разом із додатками та обґрунтуваннями;
відкритого доступу до засідань;
відеофіксації, збереження й оприлюднення записів;
доступу до протоколів, висновків і рекомендацій;
оприлюднення поіменних результатів голосувань;
створення електронного архіву рішень, документів і попередніх редакцій;
постійного та зручного доступу до матеріалів на офіційному вебсайті.

Ми не пропонуємо створити для Білозерської громади якийсь особливий або надмірний режим відкритості. Ми пропонуємо привести місцеві правила у відповідність до законодавства, яке вже змінилося.

Тому вилучення таких норм із нового Статуту не можна буде пояснювати тим, що громадськість нібито вимагає від влади надмірної відкритості.

Звіт — це не текст або записане відеозвернення

У пропозиціях окремо визначено порядок звітування:

селищного голови;
депутатів;
виконавчого комітету та виконавчих органів;
старост;
керівників юридичних осіб комунального сектору.

Повноцінне звітування має передбачати:

завчасне оприлюднення письмового звіту;
відкриту зустріч із жителями;
представлення результатів діяльності;
можливість поставити запитання та отримати відповіді;
можливість подати пропозиції;
оприлюднення питань, порушених жителями;
визначення подальших заходів, строків і відповідальних осіб.

Для керівників юридичних осіб комунального сектору ми запропонували звітування не лише перед засновником або органом управління, а й перед жителями та споживачами послуг.

Це особливо важливо для підприємств і установ, від яких залежать водопостачання, благоустрій, медицина, освіта, соціальний захист та інші базові послуги.

Соціальні мережі та месенджери можуть бути додатковими каналами поширення інформації, але вони не замінюють офіційного вебсайту.

Допис у соціальній мережі можна змінити, видалити або втратити серед інших публікацій. Офіційний документ повинен мати дату, номер, повний комплект додатків, постійне посилання і зрозумілий правовий статус.

Воєнний стан не означає автоматичного закриття всієї інформації

Прифронтова громада безумовно має враховувати безпеку людей, критичної інфраструктури та оборонних заходів.

Однак Закон України «Про доступ до публічної інформації» не дозволяє закривати інформацію лише тому, що діє воєнний стан або питання є незручним. Обмеження доступу повинне стосуватися конкретних відомостей, а не всього документа або всього напряму діяльності.

У наших пропозиціях передбачено, що в разі обмеження доступу має бути визначено:

які саме відомості обмежуються;
яка норма закону є підставою;
якій саме безпеці може бути завдано шкоди;
на який строк установлюється обмеження;
хто відповідає за його подальший перегляд.

Відкрита частина документа при цьому все одно має бути оприлюднена.

Безпековий ризик може бути підставою не повідомляти точне місце проведення засідання в режимі реального часу. Але він не повинен приховувати факт проведення засідання, порядок денний, ухвалені рішення, використання бюджетних коштів або передачу комунального майна.

Бюджет має показувати не лише загальну цифру, а становище кожного населеного пункту

Загальні показники виконання бюджету можуть виглядати позитивно, водночас окреме село може залишатися без води, дороги, транспортного сполучення або доступної соціальної послуги.

Тому ми запропонували не обмежуватися загальними цифрами доходів і видатків, а пояснювати:

чому фактичні показники відрізняються від планових;
як виконуються місцеві програми;
що відбувається з інвестиційними та відновлювальними проєктами;
скільки коштів отримують юридичні особи комунального сектору;
як використовується донорська і грантова допомога;
які борги та фінансові ризики має громада;
як видатки розподіляються між населеними пунктами і старостинськими округами.

Для громади, що складається з 25 населених пунктів, територіальний розріз інформації є не додатковою опцією, а умовою справедливого розподілу ресурсів.

Земля, природні ресурси та комунальне майно — основа майбутнього громади

Для громади, яка пережила окупацію, бойові дії, руйнування та масове переміщення людей, питання майна не може бути технічним або другорядним.

Земля, водні й природні ресурси, будівлі, інфраструктура, майнові комплекси, техніка, корпоративні права та інші активи визначатимуть, чи матиме громада економічну основу для відновлення і повернення жителів.

Ми запропонували:

створити єдиний Реєстр об’єктів комунальної власності;
провести повну інвентаризацію майна;
звірити облік із державними реєстрами та кадастрами;
виявити необліковані об’єкти;
належно оформити права громади;
визначити перелік об’єктів, які не можуть бути приватизовані або відчужені;
забезпечити відкритість рішень про передачу, оренду, приватизацію та внесення майна до статутного капіталу;
оприлюднювати дані про одержувача, вартість, плату, пільги, строк користування та виконання договору;
оцінювати вплив майнових рішень на конкретні населені пункти і доступність послуг.

Майно не повинно зникати з публічного обліку через зміну назви підприємства, його реорганізацію, ліквідацію, передачу іншому користувачу або зміну органу управління.

Ці правила не забороняють господарських рішень. Вони дають жителям можливість побачити, який актив належав громаді, хто і на якій підставі ухвалив рішення, кому майно передали, що отримала громада та чи виконуються визначені умови.

Реформа комунальних підприємств до 2028 року стосується всіх громад

Особливу увагу ми приділили Закону України № 4196-IX щодо юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період.

Закон запровадив масштабну реформу державного і комунального секторів. Трирічний перехідний період розпочався 28 серпня 2025 року і має завершитися 28 серпня 2028 року.

Організаційно-правові форми комунальних підприємств та правовий режим закріпленого за ними майна змінюватимуться.

Це означає, що громада повинна знати щодо кожного підприємства:

що з ним відбудеться;
у яку організаційно-правову форму воно переходить;
хто стане правонаступником;
яке майно перебуває на його балансі;
що може бути внесено до статутного капіталу;
що має залишитися у власності громади;
які земельні ділянки і права потрібно переоформити;
які борги, договори, судові спори та обтяження існують;
як буде забезпечено безперервність суспільно важливих послуг.

Сама реформа відбудеться незалежно від того, чи буде вона детально описана у Статуті, тому що її вимагає закон.

Питання лише в тому, чи буде вона відкритою, контрольованою та безпечною для майна громади.

Саме тому ми запропонували:

сформувати відкритий перелік юридичних осіб, які підлягають реформуванню;
підготувати індивідуальний план щодо кожної з них;
провести повну інвентаризацію майна, прав і зобов’язань;
визначити правонаступників;
окремо вирішити долю кожного об’єкта;
не допускати внесення до статутного капіталу майна, яке має залишатися у власності громади;
забезпечити захист прав працівників, споживачів і кредиторів;
регулярно оприлюднювати інформацію про перебіг реформи;
не допускати припинення суспільно важливих послуг до завершення передачі функцій, майна, документів і ресурсів.

Чому для Білозерської громади це не теоретичне питання

Досвід із КП «Агрофірма радгосп “Білозерський”» уже показав, наскільки небезпечною може стати ситуація, коли підприємство опиняється на межі банкрутства, а громада не має своєчасної, повної та зрозумілої інформації про інвентаризацію майна, його стан і можливості захисту.

У попередніх зверненнях щодо підприємства порушувалося питання про необхідність захисту інтересів громади, проведення належної інвентаризації та сумніви щодо повноти вже здійснених процедур.

Саме такі приклади показують, чому не можна чекати до 2028 року, а потім поспіхом ухвалювати рішення щодо підприємств і майна.

Спочатку мають бути:

повний облік;
правовстановлюючі документи;
інформація про борги й обтяження;
оцінка ризиків;
план реформування;
публічне обґрунтування;
контроль за правонаступництвом.

Без цього реформа може перетворитися не на модернізацію комунального сектору, а на зручний момент для втрати активів, прихованого відчуження або передачі майна без належного контролю громади.

Ця робота важлива не лише для Білозерської громади і не лише для територій із військовими адміністраціями

Воєнний і прифронтовий контекст Білозерської громади створює додаткові виклики: переміщення жителів, необхідність дистанційної участі, діяльність військової адміністрації, безпекові обмеження та майбутнє відновлення.

Однак потреба в оновленні статутів не обмежується громадами Херсонської області або територіями, де створено військові адміністрації.

Громади Одеської, Миколаївської та інших областей також мають врахувати дві масштабні зміни:

нові норми законодавства про місцеве самоврядування та народовладдя, які розширюють і систематизують форми участі жителів;
реформу комунального сектору та нові механізми управління комунальним майном.

Тому кожна громада, незалежно від безпекової ситуації, має визначитися:

як жителі впливатимуть на рішення;
як органи місцевого самоврядування звітуватимуть;
як проводитимуться консультації та громадські слухання;
як забезпечуватиметься доступ до документів і засідань;
як захищатиметься комунальне майно;
як реформуватимуться підприємства;
хто контролюватиме правонаступництво, борги, договори та передачу активів;
як забезпечуватиметься виконання нового Статуту.

Саме тому напрацьовані нами пропозиції можуть бути корисними не лише для Білозерської громади, а й для інших громад Півдня та України загалом.

Статут має запрацювати, а не залишитися оприлюдненим файлом

Навіть найкращий текст не матиме практичного значення, якщо після його затвердження не будуть оновлені місцеві положення, регламенти, реєстри, інформаційні системи та практика роботи.

Тому ми запропонували повноцінні перехідні положення, які передбачають:

інвентаризацію чинних місцевих актів;
відкритий план реалізації Статуту;
визначення відповідальних органів і посадових осіб;
строки оновлення положень про громадську участь;
створення або оновлення реєстрів;
упорядкування офіційного вебсайту;
створення електронного архіву;
визначення наборів відкритих даних;
реформування юридичних осіб комунального сектору;
звітування про реалізацію Статуту.

Відсутність окремого положення чи технічного інструменту не повинна роками використовуватися як виправдання для відмови жителю в реалізації права, уже передбаченого законом і Статутом.

Хто вирішуватиме, яким буде новий Статут

Робочу групу утворено розпорядженням начальника Білозерської селищної військової адміністрації від 1 липня 2026 року № 626.

До її складу увійшли:

Олексій Журавленко — голова робочої групи;
Олександр Василенко — заступник голови робочої групи;
Ірина Щербина — секретарка робочої групи;
Микола Грудковський — староста сіл Правдине, Таврійське та Нова Зоря;
Андрій Діброва — виконувач обов’язків начальника управління освіти, культури, молоді та спорту;
Олександр Івченко — староста Надеждівського старостинського округу;
Микола Любченко — староста Томинобалківського старостинського округу;
Андрій Мельничук — уповноважений представник ГО «Трансформація», член команди та волонтер організації;
Ксенія Мішина — інспекторка відділу соціальної та гуманітарної роботи виконавчого органу Білозерської селищної ради, т.в. обов’язків старости сіл Дніпровське, Янтарне, Ромашкове та Незламне;
Катерина Оксенюк — представниця ГО «Білозерський центр регіонального розвитку»;
Світлана Письменна — інспекторка відділу соціальної та гуманітарної роботи виконавчого органу Білозерської селищної ради, т.в. обов’язків старости сіл Кізомис, Велетенське, Гончарне та Берегове;
Олена Романенко — виконувачка обов’язків начальника фінансового відділу;
Діана Селецька — голова Молодіжної ради при Білозерській селищній раді;
Андрій Федак — староста сіл Миролюбівка, Паришеве, Грозове, Дослідне, Мирне та Молодецьке;
Олена Данилюк — представниця БФ «Відродження громад Півдня».

Порядок роботи групи визначено відповідним Положенням. Її рішення приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх членів.

Отже, кожна людина, включена до складу робочої групи, безпосередньо впливатиме на зміст проєкту, який буде представлений жителям громади.

Від цих людей залежить, на чиєму боці буде новий Статут

Робоча група обиратиме не просто між коротшим і довшим текстом.

Вона обиратиме між різними моделями управління громадою:

між загальними деклараціями про участь і реальними процедурами впливу;
між широким адміністративним розсудом і чіткими правилами відкритості та підзвітності;
між формальною згадкою про комунальне майно і дієвими гарантіями його обліку, збереження та контролю;
між громадським обговоренням для виконання процедури і правом людей бачити, як саме враховано або відхилено їхні пропозиції;
між документом, зручним передусім для органу управління, і Статутом, який захищає жителів громади.

Ми очікуємо, що члени робочої групи стануть на сторону людей, а не адміністративної зручності — на сторону захисту прав жителів, землі, природних ресурсів, комунального майна та демократичних інститутів участі.

Усі члени робочої групи мають можливість ознайомитися з комплексними пропозиціями, поставити запитання, вимагати аргументів та підтримати положення, які створюють реальні гарантії для громади.

Кожен із них відповідатиме за те, який текст підтримає своїм голосом.

Тепер громада має право знати, який вибір зробить кожен із них.

ГО «Трансформація» публічно інформуватиме жителів про те, які положення увійдуть до доопрацьованого проєкту, які гарантії будуть вилучені або звужені та який текст члени робочої групи підтримають своїми голосами.

Підписуйтеся на сторінки ГО «Трансформація» та стежте за нашими наступними публікаціями. Ми й надалі розповідатимемо, що важливо враховувати під час розроблення і прийняття статутів громад, як зміни законодавства впливають на права жителів, відкритість рішень та управління комунальним майном.

Наша робота спрямована не лише на Білозерську громаду. Ми прагнемо, щоб ці напрацювання були корисними для громад Херсонщини, Миколаївщини, Одещини та всього Півдня України, які вже зараз мають готуватися до оновлення своїх статутів і захисту інтересів жителів у нових правових умовах.

Тому що Статут Білозерської громади має бути документом не лише про те, хто управляє громадою.

Він має визначити, як сама громада бере участь в управлінні, контролює спільне майно та захищає своє право впливати на власне майбутнє.

Документи

Попередня публікація серії

Попередня публікація серії про розроблення нового Статуту Білозерської громади

2026/08/07

Статут не для галочки: які правила майбутнього Білозерської громади запропонувала ГО «Трансформація»