ГО «Трансформація» аналізує фото з безпекової зустрічі в Білозерській громаді та показує, хто саме опиняється за столом процесів громадської безпеки, кого називають “дієвими” організаціями і як формується доступ до рішень, ресурсів та представництва.
Ми продовжуємо серію публікацій «Відновлення без громади».
Попередні матеріали серії:
- Частина 1. Хто має право ставити питання про безпеку в прифронтовій громаді?
- Частина 2. «Звідки ж вам про це знати»: що показала офіційна відповідь БФ «Об’єднання» щодо членів МПО у Білозерській громаді
Сьогодні — третій матеріал. І в ньому ми хочемо наочно показати, як у Білозерській громаді формується коло тих, кого потім називають “дієвими” організаціями та “релевантними” учасниками процесів громадської безпеки.
Нагадаємо, у публічній дискусії голова Благодійного фонду «Об’єднання» фактично поставив під сумнів діяльність ГО «Трансформація» і заявив, що йому невідомі інші організації, окрім ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» та БФ «Відродження громад Півдня», які активно й дієво працюють на території Білозерської громади і зробили значний внесок для того, щоб мати право ставити йому питання про те, яким чином на безпекових зустрічах підіймалося питання оформлення та захисту представників місцевої пожежної охорони.
Саме тому ми вирішили подивитися, кого ж тоді в цих безпекових процесах бачать, знають і визнають “дієвими”.
І для цього достатньо уважно подивитися на одне фото з безпекової зустрічі.
На фото, за нашою ідентифікацією, присутні:
Діброва Андрій — начальник управління освіти, культури, молоді та спорту Білозерської селищної ради.
Журавленко Олексій — заступник начальника Білозерської селищної військової адміністрації.
Острівний Ігор — начальник Білозерської селищної військової адміністрації.
Василенко Олександр — заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів, а також член ГО «Білозерський центр регіонального розвитку».
Валерія Мацай — директорка БФ «Відродження громад Півдня».
Олена Данилюк — співзасновниця БФ «Відродження громад Півдня», нині координаторка програм і проєктів фонду; у 2023–2025 роках — директорка КП «Розвиток Білозерської громади». Поточний її статус у структурі КП або пов’язаних із ним процесах потребує додаткового уточнення, оскільки Білозерська селищна військова адміністрація не надала нам повної інформації у відповідь на запити.
Із усіх присутніх на цьому фото ми не бачимо жодного незалежного представника громади.
Окремо варто звернути увагу на присутність за столом Олександра Василенка.
З одного боку, це заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів. З іншого — член ГО «Білозерський центр регіонального розвитку», організації, яку голова БФ «Об’єднання» згадував як одну з тих, з ким фонд співпрацює в громаді.
І тут виникає дуже просте питання: коли така людина сидить за столом безпекової зустрічі, кого саме вона представляє?
Чи це зручне поєднання ролей, коли представник владної інфраструктури одночасно може бути представлений як частина громадянського суспільства?
Саме так і формується ілюзія залучення громади.
Формально за столом можуть бути громадські організації. Але якщо уважно подивитися, ці організації можуть бути тісно пов’язані з владою, посадовими особами або комунальними структурами.
Тоді це вже не про реальне представництво громади.
Це про створення зручного кола “своїх”, яке потім можна назвати дієвим громадянським суспільством.
БФ «Відродження громад Півдня» і КП «Розвиток Білозерської громади»
Окремо варто розібрати БО «БФ «Відродження громад Півдня».
Цей фонд був створений у 2024 році. Тобто це дуже молода організація, яка з’явилася вже в період активних процесів навколо безпекових і відновлювальних проєктів у громаді.
Майже в той самий період у Білозерській громаді з’явилося і КП «Розвиток Білозерської громади» (16.08.2023)— комунальне підприємство, щодо створення, діяльності, витрат, штатів і звітності якого ГО «Трансформація» неодноразово ставила публічні та офіційні питання.
Ми вже писали про те, що створення КП «Розвиток Білозерської громади» викликало багато запитань.
У громаді вже існувало велике комунальне підприємство МПК «Водограй», яке мало матеріальну базу, техніку, приміщення і широкий перелік напрямів діяльності.
Натомість було створено ще одне комунальне підприємство — КП «Розвиток Білозерської громади», зареєстроване за адресою МПК «Водограй» у Білозерці: провулок Харченка, 46/86.
При цьому, за наявною у нас інформацією, саме МПК «Водограй» продовжує нести витрати за комунальні послуги, електроенергію та утримання приміщення, тоді як КП «Розвиток Білозерської громади» здійснює діяльність, начебто перебуваючи в цьому ж просторі.
Окремо показово, що КП «Розвиток Білозерської громади» користувалося послугами МПК «Водограй», зокрема для перевезення дров, будівельних матеріалів та інших потреб.
Тобто громада отримала ще одну комунальну структуру, створення якої офіційно пояснювалося необхідністю більш раціонального та ефективного використання коштів Білозерської селищної ради.
Не наданням конкретних послуг людям.
Не благоустроєм як основною і зрозумілою функцією.
Не вирішенням чітко визначеної проблеми громади.
А саме ефективнішим використанням коштів громади.
І саме в цей період у 2024 році з’являється БО «БФ «Відродження громад Півдня».
Дивним чином співзасновницею цього благодійного фонду стає керівниця КП «Розвиток Білозерської громади» — комунального підприємства, до якого у нас уже тривалий час є питання щодо прозорості, доцільності створення, штатів, витрат і звітності.
І це ще не все.
Дивним чином юридична адреса БФ «Відродження громад Півдня» майже збігається з адресою, за якою зареєстроване КП «Розвиток Білозерської громади».
КП «Розвиток Білозерської громади» зареєстроване за адресою МПК «Водограй»: смт Білозерка, провулок Харченка, 46/86.
А БФ «Відродження громад Півдня» зареєстрований за адресою: смт Білозерка, провулок Харченка, 86/46.
Тобто адреса фонду виглядає майже як переставлені місцями цифри в адресі комунального підприємства. При цьому пошук адреси провулок Харченка, 86/46 у відкритих реєстрах не підтверджує її наявність.
OpenDataBot не знаходить компаній за цією адресою.
Data.gov.ua також не показує результатів за запитом щодо цієї адреси.
І тут важливо пояснити, чому це не дрібниця.
Юридична адреса організації — це не просто формальність “для реєстру”. Це адреса, за якою організацію можна офіційно знайти, направити кореспонденцію, вручити документи, звернутися у правовому порядку або встановити зв’язок у разі претензій, спорів чи судових процесів.
Коли організація реєструється за адресою, існування якої не підтверджується відкритими реєстрами, це створює серйозні питання до її прозорості та доброчесності.
Ми не стверджуємо наперед, що саме це було метою в цьому випадку. Але для організації, яка бере участь у процесах громадської безпеки, працює з ресурсами для громади та перебуває за столом безпекових зустрічей, такі питання до юридичної адреси є більш ніж суттєвими.
Також важливо, що засновники БФ «Відродження громад Півдня», за даними відкритих реєстрів, не є членами Білозерської територіальної громади.
Вони зареєстровані де завгодно — у Херсоні, Донецькій області, Хмельницькій області, — але не в Білозерській громаді.
І при цьому саме ця організація дуже швидко стає “дієвим” учасником процесів громадської безпеки саме в Білозерській громаді.
При цьому значна частина діяльності БФ «Відродження громад Півдня», згідно з інформацією на офіційному сайті організації у розділі реалізованих проєктів, формувалася саме за рахунок проєктів і коштів, які надавав Благодійний фонд «Об’єднання».
Тобто молода організація, яка була створена лише у 2024 році, дуже швидко стала “дієвою” в очах тих, хто формує коло учасників безпекових процесів.
І тут виникає питання: що саме вважається дієвістю?
Реальна довготривала робота в громаді? Чи може довіра людей? Публічна підзвітність? Незалежність від владної інфраструктури?
Чи доступ до проєктів, субгрантів, партнерств і столів, за якими вже вирішується, хто є “релевантним”?
Бо якщо дієвість організації формується переважно через доступ до ресурсів, які надає Благодійний фонд «Об’єднання», тоді це не зовсім громадська дієвість.
Це радше дієвість, створена ресурсом. І дуже важливо не плутати одне з іншим.
Але це ще не все.
Після наших неодноразових звернень і публічного підняття питання щодо діяльності КП «Розвиток Білозерської громади» Олену Данилюк прибрали з посади директорки цього КП. Замість неї було призначено виконувачку обов’язків.
Скріншот із сайту OpenDataBot
Водночас телефон Олени Данилюк досі зазначений як контактний у Єдиному державному реєстрі щодо КП «Розвиток Білозерської громади». Це дає підстави ставити питання, чи справді вона повністю втратила вплив на діяльність підприємства, чи формально була замінена іншою особою, але фактично продовжує бути пов’язаною з цим КП.
Це важливо ще й тому, що одночасне перебування у зв’язку з комунальним підприємством громади та благодійним фондом, який у цій самій громаді реалізує проєкти й отримує доступ до ресурсів, створює очевидні питання щодо конфлікту інтересів.
І тут ми знову повертаємося до питання “дієвості”.
Новостворений фонд. Новостворене комунальне підприємство. Перетини між людьми, які працюють у цих структурах. Доступ до безпекових зустрічей.
Доступ до субгрантів і проєктів через БФ «Об’єднання».
І все це подається як активне, дієве громадянське суспільство.
Як ГО «Трансформація» намагалася долучитися до безпекових процесів
Проте отримання доступу до безпекових зустрічей для ГО «Трансформація» — це питання не теоретичне.
Ще у 2023 році ми офіційно зверталися до Білозерської селищної військової адміністрації з листом про те, щоб нас допустили до безпекових зустрічей і навчання, яке проходило в межах цього проєкту.
На це в телефонному режимі нам повідомили, що в адміністрації вже є визначена громадська організація, з якою вони працюють, — ГО «Білозерський центр регіонального розвитку».
Тепер стає зрозуміліше, яким чином могли визначати організацію для роботи в таких проєктах.
Про те, що Білозерська військова адміністрація фактично не допускає нашу організацію до цих процесів, ми повідомляли голові Благодійного фонду «Об’єднання» у приватних розмовах ще у 2024 році.
З того часу він жодного разу не знайшов можливості запросити ГО «Трансформація» на ці безпекові зустрічі.
Саме тому для нас питання “дієвості” організацій у Білозерській громаді виглядає дуже конкретно.
Якщо “дієвість” визначається через близькість до влади, через участь у вже сформованому колі, через доступ до проєктів, комунальних структур і ресурсів, тоді це не відкрите залучення громади.
Це закрите коло тих, кого вже визначили “дієвими”.
І саме так відновлення знову починає відбуватися без громади.
Бо за столом на фото ми бачимо представників влади, посадових осіб, людей, зібраних за сумнівною реєстрацією з усієї України, та, на жаль, не бачимо громади. Представників МПО — місцевої пожежної охорони, питання статусу і захисту яких нібито підіймалося “на різних рівнях”. Ми не бачимо волонтерські осередки, які роками працюють у громаді. Ми не бачимо активних мешканців, які не мають посад і не входять до кола “релевантних” організацій. Ми не бачимо людей, які представляють реальний щоденний досвід громади.
Саме так громада поступово зникає з процесів, які формально відбуваються від її імені.
Її замінюють “релевантними” учасниками та організаціями, які вже мають доступ, людьми, які сидять ближче до влади.
А потім цю конструкцію називають громадською безпекою.
Але громадська безпека без громади — це не громадська безпека. Це закрите коло доступу до рішень, ресурсів і представництва.
І саме тому для нас важливо називати ці речі своїми іменами. Бо відновлення Півдня не може будуватися через такі закриті кола.
Відновлення — це для людей, а не для адміністрації.
А якщо людей немає за столом, коли говорять про їхню безпеку, їхні потреби і їхнє майбутнє, тоді це знову відновлення без громади.
Читайте також:
Немає коментарів:
Дописати коментар