28 жовтня 2026 року о 10:00 оголошено проведення громадських слухань щодо проєкту нової редакції Статуту Білозерської селищної територіальної громади.
Це важлива подія для жителів усіх 25 населених пунктів громади, зокрема для тих, хто через війну був змушений залишити свої домівки.
Із липня цього року ГО «Трансформація» послідовно висвітлює процес розроблення нового Статуту Білозерської громади. На нашому сайті вже сформувалася ціла серія аналітичних публікацій про те, як створюється цей документ, хто бере участь у його розробленні, які нормативні пропозиції надходять та яким чином Робоча група ухвалює рішення.
І це не лише стороннє спостереження. ГО «Трансформація» безпосередньо долучилася до нормопроєктної роботи, подавала власні нормативні розробки та брала участь у процедурі через уповноваженого на той час представника — члена Робочої групи Андрія Мельничука.
За ці місяці процес викликав чимало запитань. І напередодні громадських слухань ми вважаємо за необхідне коротко нагадати, як саме формувався документ, який тепер пропонують обговорювати жителям, та звернути увагу на нові питання, що виникають уже на етапі організації самих слухань.
Від 6,5 сторінок до нового проєкту Статуту: що відбулося за чотири місяці?
Нагадаємо, що розроблення нової редакції Статуту розпочалося з проєкту, запропонованого Білозерською селищною військовою адміністрацією, обсягом лише близько 6,5 сторінок разом із титульною сторінкою.
Саме ГО «Трансформація» однією з перших публічно порушила питання про недостатність такого документа для прифронтової громади, яка живе в умовах війни, значного переміщення населення, руйнування майна та тривалого здійснення повноважень військовою адміністрацією.
Ми наголосили, що Статут не повинен бути набором загальних декларацій. Він має визначати реальні механізми участі жителів, відкритості, підзвітності, громадського контролю, збереження комунального майна та захисту прав громади під час війни й майбутнього відновлення.
Про це ми писали ще 8 липня в публікації «Статут громади під час війни: чому Білозерській громаді потрібен сильний документ, а не 6,5 сторінок загальних формулювань».
Відтоді робота над проєктом справді просунулася. Замість початкових 6,5 сторінок з'явилися значно об'ємніші редакції документа, а також альтернативні нормативні розробки учасників процесу.
Прогрес є, і ми цього не заперечуємо. Проте збільшення обсягу документа саме по собі ще не свідчить про належне виконання процедури його розроблення.
ГО «Трансформація» не обмежилася критикою первісного проєкту. На першому етапі ми підготували та офіційно подали комплексний пакет постатейних пропозицій обсягом 440 сторінок, що містив правовий аналіз, обґрунтування та конкретні нормативні рішення.
Про основні напрями цих пропозицій розповідали в матеріалі «Статут не для галочки: які правила майбутнього Білозерської громади запропонувала ГО “Трансформація”».
Наступним етапом стала розробка цілісного проєкту нової редакції Статуту, який складається з 13 розділів, 93 статей та чотирьох невіддільних нормативних додатків на 126 сторінках. Цей документ було офіційно подано Робочій групі 17 серпня.
Про нашу нормопроєктну роботу, підготовлений нормативний пакет та його значення для прифронтових громад Півдня України детальніше розповідали в публікації «Експертиза і нормотворча робота для громад Півдня: від аналізу воєнних реалій до проєкту Статуту для майбутнього відновлення».
Однак подальший розвиток подій поставив перед нами вже інші запитання — не лише щодо змісту майбутнього Статуту, а й щодо законності самої процедури його формування.
Чому ГО «Трансформація» ставить під сумнів законність процедури формування проєкту Статуту?
Розпорядженням начальника Білозерської селищної військової адміністрації від 01.07.2026 №626 Робочій групі було визначено конкретні завдання: збір, аналіз та узагальнення пропозицій, вивчення кращих практик, підготовка відповідних розділів і формування якісного, юридично обґрунтованого проєкту Статуту.
Натомість, за нашою оцінкою, Робоча група не забезпечила належного виконання цих завдань і перейшла до рейтингового голосування за представлені проєкти, різні за структурою, змістом, ступенем нормативної готовності та характером підготовки.
При цьому комплексні нормативні матеріали ГО «Трансформація» так і не отримали документально перевірюваного результату належного розгляду.
Окремі питання виникли до самого рейтингового голосування 21 серпня. За одним із документів, проєкт БО «Благодійний фонд “Відродження громад Півдня”» отримав п'ять голосів із десяти присутніх членів Робочої групи, тоді як в основному тексті протоколу засідання зафіксовано інший результат — дев'ять голосів «за» та один «проти».
Пункт 4.5 Положення про Робочу групу передбачає прийняття рішень простою більшістю голосів присутніх членів. Тому виникає принципове питання щодо правомірності визначення одного з проєктів основою для подальшого формування Статуту та достовірності документування відповідного рішення.
Детально про три представлені проєкти, діяльність Робочої групи та результати голосування ми писали в публікації «Статут Білозерської громади: готовий пакет, модельний шаблон і проєкт із суперечностями закону».
Водночас питання ГО «Трансформація» не обмежуються самим голосуванням.
Яким чином Робоча група здійснювала аналіз і узагальнення отриманих нормативних пропозицій? Як документувалося їх врахування або відхилення? Яким чином формувалися наступні редакції проєкту? Як забезпечувалася координація роботи із залученням старост, представників громадськості та експертів, передбачена розпорядженням №626? Які документи підтверджують відповідні результати?
Окремо зауважимо: проведення юридичної експертизи одного з обраних проєктів не є тотожним виконанню всього комплексу завдань, покладених на Робочу групу.
Саме тому ГО «Трансформація» ставить під сумнів не лише належне завершення попередньої стадії, а законність усієї процедури формування проєкту Статуту, встановленої розпорядженням №626, та спосіб її фактичного проведення.
Принципове питання полягає в тому, чи виконала Робоча група визначену їй мету та весь комплекс взаємопов'язаних завдань, чи були дотримані встановлені механізми аналітичної, координаційної, експертної та колегіальної роботи, чи правомірно ухвалювалися й документувалися рішення та чи є сформований текст належним результатом цієї процедури.
ГО «Трансформація» не вимагає прийняття саме її проєкту чи обов'язкового врахування всіх поданих пропозицій. Організація наполягає на дотриманні встановленої процедури, адже саме від законності її проведення залежить правомірність використання отриманого результату для громадського обговорення, громадських слухань та подальшого затвердження Статуту. На нашу думку, відповідні рішення, дії та їх правові наслідки потребують належної правової, зокрема судової, оцінки.
А де ж правова експертиза «дієвих» організацій?
Окремої уваги заслуговує роль так званих «дієвих» громадських і благодійних організацій, представлених у Робочій групі, зокрема ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» та БО «Благодійний фонд “Відродження громад Півдня”».
Показово, що навіть за участі представниць цих організацій — Елли Петренко та Олени Данилюк, діяльність яких пов'язана з громадською роботою, правовими питаннями та підготовкою нормативних матеріалів, — процедура розроблення Статуту супроводжується численними питаннями щодо дотримання законодавства та встановленого порядку.
Зокрема, під час засідання Робочої групи 29 вересня 2026 року, коли розглядалося офіційне звернення ГО «Трансформація», голові Організації не забезпечили можливості належним чином представити її позицію: мікрофон було вимкнено, а згодом її видалили із Zoom-конференції.
На нашу думку, ці дії мають ознаки порушення гарантій участі заявника в розгляді звернення, передбачених статтями 18 і 19 Закону України «Про звернення громадян».
При цьому Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 813/1960/18 (пункти 36, 40) підтвердив поширення дії зазначеного Закону на звернення громадських організацій та їхніх керівників.
Зазначені обставини також потребують правової оцінки щодо дотримання пункту 3.2 Положення про Робочу групу, який передбачає залучення представників громадських організацій до її роботи без права голосу. Відповідні події стали предметом окремих офіційних звернень ГО «Трансформація».
Невиконання, за нашою оцінкою, визначених Положенням завдань, суперечливі результати рейтингового голосування, розбіжності в офіційних протоколах, відсутність документально перевірюваних результатів розгляду нормативних пропозицій, обмеження права голови ГО «Трансформація» на участь у розгляді питань, які безпосередньо стосувалися Організації, — усе це потребує належної правової оцінки.
І тут виникає закономірне запитання: чому ці правові проблеми послідовно порушує ГО «Трансформація», тоді як від представниць організацій, які заявляють про свою фаховість у питаннях громадської участі та правової роботи, ми не бачимо належно задокументованої професійної оцінки зазначених обставин?
Де їхні правові висновки щодо відповідності фактичної роботи Робочої групи встановленій процедурі? І чому наявність заявленої юридичної експертизи не запобігла виникненню такої кількості процедурних суперечностей?
Водночас маємо серйозні зауваження і до стандартів професійної комунікації та поведінки керівництва Робочої групи й окремих представників громадського сектору.
За нашою оцінкою, замість спільного захисту прав жителів частина учасників процедури зосередилася на протистоянні з ГО «Трансформація», її пропозиціями та вимогами щодо дотримання законодавства.
Але це вже окрема історія, до якої ми неодмінно повернемося в наступних публікаціях.
Сьогодні ж нас цікавить інше: як організовані громадські слухання і чи забезпечено жителям реальні можливості скористатися своїми правами?
Адже, за нашою оцінкою, процедурні проблеми, які виникли на попередніх стадіях розроблення Статуту, не лише залишилися невирішеними, а й супроводжуються новими питаннями вже на етапі організації громадських слухань.
Громадські слухання, яких спочатку не передбачили
Варто нагадати ще одну важливу обставину.
Розпорядження №626 та затверджене ним Положення про Робочу групу визначили підготовку проєкту Статуту і його подальше громадське обговорення. Однак проведення громадських слухань як окрему обов'язкову стадію ці документи не передбачили, як і механізм переходу від результатів обговорення до подальших процедурних рішень.
І це попри те, що частина четверта статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо встановлює обов'язковість громадських слухань щодо прийняття та внесення змін до статуту територіальної громади.
ГО «Трансформація» послідовно порушувала це питання у своїх офіційних зверненнях. Окремо необхідність проведення громадських слухань відстоював Андрій Мельничук, який письмово звертався до членів Робочої групи з відповідною пропозицією.
Зокрема, ще до засідання 29 вересня ми наполягали, що громадське обговорення може бути додатковою попередньою стадією збору пропозицій, але не замінює обов'язкових громадських слухань.
Лише під час подальшої роботи Робочої групи проведення таких слухань було включено до планування процедури.
Отже, ГО «Трансформація» та Андрій Мельничук не просто підтримували громадські слухання, а послідовно домагалися виконання цієї законодавчої вимоги.
Водночас наголошуємо: ГО «Трансформація» відстоювала проведення громадських слухань щодо проєкту Статуту, сформованого відповідно до вимог законодавства та процедури, встановленої самою військовою адміністрацією.
Ми неодноразово звертали увагу, що громадські слухання не можуть замінити належного виконання Робочою групою її обов'язків на попередній стадії.
Сам факт призначення громадських слухань не усуває раніше допущених, за нашою оцінкою, процедурних порушень і не підтверджує законності сформованого для них проєкту Статуту.
Тому наша позиція залишається незмінною: громадські слухання мають проводитися, але щодо проєкту, сформованого з дотриманням усієї встановленої процедури, після належного виконання передбачених нею завдань, забезпечення правомірності відповідних процедурних рішень та визначення належного предмета слухань.
Натомість слухання вже призначені на 28 жовтня. І виникає нове питання: чи відповідає їх організація вимогам правової визначеності та гарантіям участі жителів?
Громадські слухання: коли правила участі змінюються «на льоту»
22 жовтня 2026 року Білозерська селищна військова адміністрація оприлюднила оголошення про проведення громадських слухань щодо проєкту Статуту громади 28 жовтня о 10:00.
Між оголошенням та слуханнями — лише шість календарних днів.
Звертаємо увагу, що під час засідання Робочої групи 29 вересня йшлося про опрацювання результатів громадського обговорення протягом двох-трьох тижнів і проведення слухань орієнтовно у другій половині листопада.
Сам по собі відступ від озвучених орієнтовних строків ще не означає порушення закону. Проте така швидкість переходу до наступної стадії посилює запитання щодо її належної підготовки.
І ось процедура перейшла до громадських слухань. Але навіть офіційне оголошення про їх проведення знову породило численні питання щодо дотримання законодавства та гарантій громадської участі.
При цьому умови участі почали змінюватися буквально «на льоту».
27 жовтня 2026 року о 19:41, менш ніж за 15 годин до початку слухань, на офіційному сайті громади з'явилося нове повідомлення: для участі необхідно пройти обов'язкову попередню реєстрацію через Google-форму.
У первісному оголошенні від 22 жовтня вже містилося посилання на Zoom-конференцію, а вимоги щодо зазначення персональних даних були пов'язані передусім із поданням пропозицій та виступами учасників.
Натомість тепер виявляється, що для участі в самих слуханнях необхідно попередньо заповнити окрему електронну анкету.
Чому про таку обов'язкову умову не повідомили одразу? І що робити жителям, які не побачили нового оголошення та не встигли зареєструватися?
Головна проблема — невизначеність самої процедури
Відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань, прийняття й розгляду пропозицій визначається Статутом територіальної громади.
Чинний Статут Білозерської громади 2018 року передбачає регулювання процедурних питань громадських слухань окремим Положенням.
Однак ані первісне оголошення від 22 жовтня, ані додаткове повідомлення про реєстрацію не містять посилання на відповідне Положення, за яким організатори проводитимуть слухання.
У Google-формі вже зазначено реквізити розпорядження про скликання слухань від 22.10.2026 №997. Проте саме по собі розпорядження про скликання не пояснює всіх правил участі, виступів, голосування та розгляду пропозицій.
Отже, навіть після двох оголошень і появи реєстраційної анкети жителі не отримали зрозумілої інформації про повну нормативну процедуру проведення слухань.
І це породжує цілком конкретні запитання.
Що залишається невизначеним?
1. Порядок внесення та розгляду пропозицій.
Первісне оголошення фактично вимагає від жителів юридично сформульованих змін із посиланнями на конкретні статті Статуту.
Але право жителя порушувати питання місцевого значення та вносити пропозиції не повинно залежати від його здатності самостійно написати готову нормативну норму.
Крім того, незрозуміло, як співвідноситимуться вимоги первісного оголошення та нова реєстраційна форма і яким чином організатори забезпечать належне прийняття й документування пропозицій.
2. Порядок голосування та юридичне значення результатів.
Хто голосуватиме? Як рахуватимуть голоси? Яким чином фіксуватимуть рішення?
І головне — як забезпечать передбачений законом обов'язковий розгляд пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, протягом 30 календарних днів?
Голосування під час слухань не повинно замінювати належного розгляду пропозицій компетентними органами.
3. Яка редакція Статуту є предметом слухань?
Де документально підтверджені результати громадського обговорення, розпочатого 1 жовтня?
Які пропозиції враховано, які відхилено та яким рішенням сформовано редакцію проєкту для громадських слухань?
4. Обмежувальна умова в реєстраційній анкеті.
Це питання заслуговує на особливу увагу.
Пункт 4.1 Google-форми передбачає обов'язкове підтвердження того, що учасник має зареєстроване або задеклароване місце проживання саме на території Білозерської громади.
І пропонує лише одну відповідь — «Так».
Але законодавство визначає належність жителя до територіальної громади не лише за зареєстрованим чи задекларованим місцем проживання. Воно також враховує фактичне місце проживання або перебування, підтверджене довідкою ВПО.
Наприклад, людина переїхала з іншого регіону, має довідку ВПО про фактичне проживання в Білозерській громаді, але її зареєстроване місце проживання залишилося в іншій громаді.
За законом така особа може належати до жителів Білозерської громади та мати право брати участь у громадських слуханнях.
Однак вона не може правдиво підтвердити обов'язкове твердження пункту 4.1 анкети, а іншого варіанта відповіді форма не передбачає.
Таким чином, сама конструкція електронної реєстрації створює перешкоду для реалізації права на участь окремих категорій жителів громади.
І це вже не питання зручності анкети. Це питання відповідності встановлених організаторами умов законодавчому визначенню жителя територіальної громади.
Чи можна довіряти процедурі, правила якої змінюються «на льоту»?
Спочатку адміністрація оприлюднює оголошення з одним набором умов участі. Потім, менш ніж за 15 годин до слухань, повідомляє про обов'язкову попередню електронну реєстрацію.
А запропонована анкета містить умову, яка не враховує всі передбачені законом підстави належності особи до територіальної громади.
І все це відбувається без належного роз'яснення в оприлюднених матеріалах, яким нормативним документом визначено повний порядок проведення слухань.
І знову виникає закономірне запитання: де правова оцінка фахівців та експерток, які беруть участь у розробленні Статуту? Чому навіть організація громадських слухань супроводжується такою кількістю процедурних суперечностей?
Адже довіра до процедури затвердження основного нормативного документа громади починається з дотримання зрозумілих, законних і завчасно визначених правил, а не з їх коригування «на льоту».
Що важливо розуміти жителям Білозерської громади?
Громадські слухання — це передбачене законом право жителів впливати на рішення, які стосуються їхньої громади. Саме тому ГО «Трансформація» послідовно наполягала на обов'язковості їх проведення під час прийняття нового Статуту.
Однак ми вважаємо передчасним проведення оголошених на 28 жовтня слухань щодо проєкту, сформованого за результатами процедури, законність якої викликає обґрунтовані заперечення Організації.
Напередодні слухань звертаємо увагу жителів на кілька принципових обставин.
Кожен житель має право знати правила проведення слухань. Як реєструють учасників, хто може виступати, подавати пропозиції та голосувати, як фіксують результати — усе це повинно бути зрозумілим і визначеним до початку заходу.
Для внесення пропозиції не обов'язково бути юристом. Жителі мають право порушувати питання, що стосуються їхніх інтересів, навіть якщо не можуть самостійно написати готову редакцію статті Статуту.
Пропозиції, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду. Закон передбачає для цього 30 календарних днів. Результат має бути оформлений відповідним рішенням з обґрунтуванням врахування пропозиції або мотивованої відмови. Саме голосування учасників не замінює цього обов'язку.
Участь у слуханнях не означає автоматичного схвалення всіх попередніх рішень Робочої групи. Жителі можуть висловлювати пропозиції, ставити запитання та водночас не погоджуватися з тим, як було сформовано проєкт Статуту.
Проведення громадських слухань саме по собі не виправляє можливих порушень попередніх стадій. Якщо Робоча група не виконала встановлених завдань, а її рішення належно не оформлені, ці питання не зникають лише тому, що документ винесено на обговорення жителів.
ГО «Трансформація» не заперечує необхідності громадських слухань. Ми наполягаємо на іншому: їх проведення має ґрунтуватися на належно сформованому проєкті Статуту та законній, прозорій і зрозумілій процедурі.
Ми зберігаємо свою правову позицію щодо необхідності перевірки законності всієї процедури формування проєкту Статуту, виконання Робочою групою встановлених завдань, правомірності ухвалених рішень та використання отриманого результату для наступних стадій. Належне опрацювання поданих нормативних матеріалів є складовою цієї вимоги, але не вичерпує її. Вважаємо, що відповідні рішення, дії та їх правові наслідки потребують судової оцінки.
Статут має гарантувати права людей. І ці права повинні поважатися вже під час його розроблення, а не лише декларуватися в майбутньому тексті.
Немає коментарів:
Дописати коментар